Уважаемые друзья!
Интернет магазин INOEKINO.ru приостанавливает обработку заказов.
С уважением, администрация INOEKINO.ru

Евангелие от Матфея

V: Il vangelo secondo Matteo / The Gospel According to St. Matthew

1964 - Франция , Италия

Режиссер: Пьер Паоло Пазолини

Фильм снят в полудокументальной манере с использованием непрофессиональных актеров, в черно-белом изображении, в духе итальянского неореализма, почти биографически рассказывая о жизни Иисуса Христа. Сценарий очень верно повторяет текст Евангелия от Матфея, из которого, однако, снята почти вся эсхатологическая проблематика и большинство из чудес. Христос и его последователи изображены как отряд радикалов, восставший против несправедливой римской власти. Сам Иисус (испанец-студент Энрике Ирасоки), полон тоски и одиночества, быстро и отчетливо выговаривает канонический текст. Оригинальные штрихи картины включают Сатану, в обличии католического священника и собственную мать режиссера, как исполнительницу роли Девы Марии. Музыка причудливо выбрана от Баха до американского спиричуэлс. Не будучи католиком, Пазолини считал, что Евангелие Матфея, наиболее выделяет человеческую природу Христа, подчеркивая, что Он был человеком среди людей. Открытый гей, атеист и марксист, сделал один из самых интригующих и светских фильмов об Иисусе, посвятив его памяти Святейшего Папы Иоанна XXIII. Тем не менее, Пазолини был, пожалуй, в первую очередь поэтом, и будучи лишенным религиозных предрассудков, выразил евангельскую историю, как мощный призыв к протесту и как упрек благополучному обществу. «Я хотел сделать поэтическое произведение, без религии и идеологии, очень бедно и в очень простых словах. Я не верю, что Христос есть Сын Божий, но я думаю, что в Нем есть Божественное, настолько Он высоко, строго и идеально выходит за рамки всего человеческого. Вот почему я говорю, что это «поэзия», что это инструмент, для того, чтобы выразить чувство иррациональности Христа». Критики того времени, кажется, не поняли смысла фильма и, как это часто бывает, воспользовались возможностью, чтобы спорить с автором. Пазолини реагировал на критику, утверждая, что именно буржуазный материализм единственный истинный враг Христа. Картина заслужила Специальный приз жюри МКФ в Венеции 1964 года, Большой приз экуменистического общества, действующего от имени Ватикана, оскорбления нео-фашистов в черных рубашках и вульгарных католиков.

Рецензии на фильм
Евангелие от Матфея

100 mg clomid avana CIPRO buy benicar

4 янв 2017 Georgebailm

Я уже посмотрел этот фильм на нормальном сайте, просто супер, не зря его так долго ждал!
Кто ещё не видел, смотрим здесь, ребята - HD17.RU

27 янв 2017 Claytondrica

Misoprostol Order Online Kamagra Prescrizione Usa Dapoxetina Indicaciones viagra Buy Generic Zithromax Online New Primatene Mist Release Date Levitra Orodispersible viagra Synthroid Overnight Delivery Real Legally Progesterone Visa Accepted Medicine Overseas Cheapeast Ed Drugs And India Forum Priligy 2012 Cheap Viagra And Proscar buy gernic levitra on line Kamagra Livraison Express Acheter Du Cialis En Ligne Q8h And 1g And Amoxicillin viagra online prescription Propecia Discussion Buto Asma Inhaler cialis Viagra Price At Walgreens Cialis Viagra Levitra online pharmacy Cialis E Doping Buy Generic Viagra Online Cheap Levitra With Dapoxetine Viagra Next Day Purchase Female Viagraachat De Viagra Propecia Generique 50mg cialis Buying Clomid Online Safe Viagra Overnight Shipping Viagra Pfizer Prezzo Cialis Miglior Prezzo Online viagra Dose For Amoxicillin In People How To Last Long Lasix Side Effect Cialis Sottobanco Cipro And Keflex buy vardenafil 40 mg malaysia Amoxicillin Infection Lip Balm Diferencias Entre Cialis Y Levitra

1 фев 2017 RobArefsors

2 фев 2017 MichaelTrere

7 фев 2017 AnthonyTot

Viagra Ou Cialis Levitra Flagyl 500 Cialis 40 generic cialis Acquisto Viagra Senza Ricetta Cephalexin Interactions

3 фев 2018 DreLaro

Рецензія
На фільм : «Євангелія від Матвея»
режисер: П’єр Пауло Пазоліні
жанр: християнська драма
Чорно – білий фільм ,який не дає глядачу ні емоцій, ні переживань, ні правильного розуміння християнства.Фільм є чітко по тексту Євангелія від Матвея, ні якого лишнього тексту, ні яких лишніх слів, картини правдиво передають відчуття духу того часу. Фільм був номінований на Оскар, за : кращу роботу художника – декоратора, за дизайн костюмів , за хорошу музику.
Почнемо з особистості режисера.
Режисер – дуже збочена, різностороння особистіть. Заринувши в його біографію – розумієш, що він нагадує самотній острівець, який плаває в цьому світі вибору, ні куди не причаливши. Комуніст, атиїст ,гомосексуаліст. Ці три слова повністю розкривають його сутність. Все життя він плавав між цими трьома гострими кутами і не раз «вдарявся». В ранньому віці його вигнали з комуністичної партії чекрез скандал, Церква засуджувала його через гомосексуальні погляди, поліція пильно стежила за його діями, через збочену натуру, яка «постійно прагнула любові від незнайомих хлопчиків». Як би це по-американське не звучало, але я думаю, що всі відхили людини від норми пов’язані з дитинством. В Пауло Пазоліні – батько був затятим комуністом, а мати глибоко-віруючою християнкою. Вони поставили дитину між двома світами, які не сумісні і розривали на межі вічного вибору. В світовому кіно його визнано генієм кіноматографу. Дивно,хіба ні..? Якщо заглянути в біографії більшості геніїв– то розумієш, що геній - це людина,яка ходить по лезу ножа, по грані крайностей. Людина, в якої в житті все стабільно і добре ніколи не напише вірша, і не створить нейморвірну картину. В цього режисера – життя це суцільні крайності, так - це особливо, але деколи воно виходить за загальноприйнятті рамки моралі.
Пазоліні не любив людей : « Чим більше я живу,тим менше вірю в людей». Головними особистостями в його житті були : Ісус Христос, Карл Маркс, Зігмунд Фройд. Три абсолютно протилежні особистості, що нагадують його абсолютно - непоєднуваний внутрішній світ.
Дуже часто так є ,що неоприділені люди починають повністю переробляти цей світ під свій лад. Їм є неприйнятні загальні норми і правила і вони хочуть створити свої. Думаю цей режисер в цьому фільмі діє за цим принципом. Про це свідчить історія написання фільму. Пауло сидів в готелі і йому випадково потрапило в руки Євангелія від Матвея він каже : «Спочатку я з нудьги перечитав його, але на другій сторінці я зрозумів, що потрібно повернути його так ,щоб це стало моє Євангелія від Матвея. Із чотирьох Єванглій - це найбільш революційне.»
Дивними є погляди режисера на християнство : «Будь яка формально-оформлена релігія не веде до покращення світу, а навпаки мішає цьому.»
«Людина, яка старається покращити світ – кретин».То як тоді бути з Ісусом , якому він присвятив фільм? Тут виникає ще один підводний камінь в біографії Пауло Позоліні: з часом він почав захоплюватися семіотикою, наукою про знаки. «Я прийшов до висновку, що кіно даючи реальність – разом з цим шифрує цілу систему знаків, закладену режисером». Ось і відповідь, режисер використав історію життя Ісуса для своїх утопічних ідей революціонерства, рівності . Цей фільм має чіткий прихований зміст. По перше з людьми так є ,що вони дуже часто не правильно розуміють Святе Письмо. У випадку Пауло Позоліні це є ,або через його дійсно свідоме неправильне розуміння христинських засад, або ж через навмисне перекручення історії Християнства, на користь компартії. Дивлячись на його незалежну особистість,яка любить все переводити на свій лад, думаю, він підлаштував ідеїї християнства під свої принципи, виокремив в життя з Ісуса лише ті наголоси, які були вигідні йому самому, а точніше його ідеологічним переконанням.

Щодо самого фільму – фільм жахливий, взагалі я б не назвала це фільмом, а швидше фотографічним переглядом пов’язаним з монологами. Фільм має впершу чергу відкривати людину,вивертати її емоції назовні, розчулити її,очистити,якщо це мистецтво.Тим ми і відрізняємось від машини, що маємо емоції, які роблять нас живими. Цей фільм для мене є повністю мертвим. Ісус нагадує мумію, яка не посміхається, говорить свої проповіді зацикленимии монологами, з тупим поглядом вперед. Нічого не нагадує? А мені нагадує комуністичних передовиків, які говорили тупо-зациклено на своїх ідеях, так є в фільмі і з Ісусом – не дивлячись в вічі людям, не орієнтуючись на їхню реакцію – Ісус просто говорить, сам в собі, не виходячи за рамки цього світу ідей. Якби я жила в той час, я б не повірила а ні йому, а ні тим вченням. Режисер перекручує і функцію Ісуса, він постає, як революціонер, з неприйнятними ідеями ,який хоче всіх зробити рівними. Комунізм – чистої води! Хрещення Ісуса виглядає, як звичайний ритуал на фоні сірих мас, Ісус Христос – син Божий роблячи найважливішу функцію для всіх людей – просто стоїть собі в черзі, не показано крупним планом ані його, ані його очей, ані вираз обличчя Івана Хрестителя. Абсурд на абсурді. Не говорячи вже про монотонність самого фільму, коли тобі здається, що ти переглядаєш найнуднішу колискову всіх часів. Починаючи з перших картин фільму, люди спочатку не говорять , а просто ходять під легку музику. Їхні лиця – спокійні і я б сказала трохи «заторможені». Найбільше в цьому плані мене роздратувала постать Ісуса, за весь фільм посміхається один раз – коли побачив дітей на подвір’ї в Ірода. Де Любов, якою пронизана вся його постать, де мораль, де розуміння людей його вчення? Чому в фільмі його чуда сприймаються виключно, як звичні , нормальні дії, нічим не підживлені. Можливо це смішно звучить, але фільм має бути підживлений емоціями, почуттями, інакше ми, люди не сприймаємо його, це для нас просто звичайні картинки, які переміщаються в послідовному порядку. Якщо описувати асоціативно фільми – то цей я б зробила чорно –білим. Хоч тут режисер не промахнувся – чорно біли і сухим,без відчуття смаку і відчуття почуттів є цей фільм.

Гра акторів .
Враховуючи, що це люди з вулиці –гра нормальна, але порівнюючи з «Страстями Христовими» Мела Гібсона, де теж грали люди з вулиці – просто жах. По перше 19 річний юнак, що грає Ісуса є далеким від постаті спражнього Ісуса. Зрощені брови, роблять його погляд сувори і далеким. Тут теж є певна символіка, зрощеності цих двох речей, які зробив режисер – християнство і комунізм.
Мати – грала справжня мати актора. Зіграла жахливо.Я не могла зрозуміти, коли вона плаче, а коли сміється.Це нагадувало істеричні вибухи, що мали перерости в гру актора..не сприймається. Особливо, коли розпинали Христа вона ніби плакала, але на екрані це було далеке від того.
Мати Ісуса в молодості, інша акторка - справді ідеально зіграла. ЇЇ виваженість погляду, невинність рис обличчя, великі очі повні безпосередності і якогось смутку заворожують, коли ти дивишся фільм. Акторка підібрана ідеально.
Саломея – акторка, яка єдина за весь фільм грає живо, яскраво, і зацікавлено.Хоча вона є і негативним героєм,але дуже запам’ятовується.

Спец- ефекти.
Помітним було світло, яке під час розмови Ісуса з Богом помітно збільшувалося. Гроза, яка була коли Ісус молився на горі, дуже добре передала настрій того відчуття. Музика – о, це особливо помітно.Справжній сумбур всього на купу.Як можна в такому однозначному глибокому фільмі використовувати таку різну і неоднозначну музику. Це трохи безсмаково..Якби ж ця музика була ще подібна за змістом, але ми маємо тут :
Фольк-блюз джаз співачки Одетти ,яка є негритянкою за походженням, класичні мелодії Баха, і мелодії російських народних пісень (одна з них про революційні настрої) .

Кіно – ляпсуси .
12 Апостолів виглядають,як звичайні рибаки,що просто пішли за своїм «вождем» без всякого просвічення Святим Духом.
30 срібняків, які достав Юда виглядає ,як проста подачка зі сторони «буржуазії», а не як підкуп первосвященниками.
Ісус іде по полю під російський романс і збирає «друзів»(апостолів).
Одяг первосвященників є далеким від справжнього одягу в ті часи.
Це саме стосується і одягу римських солдат - на головах в яких красуються металічні каски ,подібні на ті,що виникли в Середньовіччі , замість справжніх шоломів.

Чорне – і біле дві сторони нашого життя. Дві крайності – життя і смерть. Різні погляди, різні розуміння нашого життя. Парадокс всього є в тому, що всі ми розуміємо Біблію по своєму і сприймаємо її зі своєї сторони, але дуже важливо є відчути цю межу, коли ти починаєш змінювати давно прийнятті норми.
Це перший фільм про Христа зі всіх, які я дивилась після якого я не плакала і постійно «літала десь думками». Мені не хотілося ні слухати сухі, завченні тексти акторів, ні дивитися на їхні, не усміхненні, зазомбовані лиця. Бо саме так і виглядав Ісус і всі його учні – зомбі, з наївною ідеєю, яку хочуть нав’язати всім. Комунізм, до якого я знову повертаюся. Кожний бачить ,те що хоче бачити,саме це хотів побачити режисер. Думаю цей фільм якщо показати не віруючій людині – то вона зневіриться, а звичайній віруючій людині просто не буде хотітися дивитися це і це є ненормально. Це є свідоме перероблення всього, що для мене дороге і святе. Після фільму мені стало страшно, я подумала, що просто не хотіла дивитися цей нудний ,довгий фільм. Так може статися зі всіма хто подивився цей фільм. Мабуть тому в фільмі зазначено перегляд дітям від 13р. з батьками,щоб батьки правильно пояснили фільм. Роздуми, довгі роздуми і страх про те, що мільярди людей можуть не так прийняти істини любові і не під тим кутом зору на це подивитися...сумно..вічні пошуки...чорне і біле, чим просякнуте все, початок і кінець...

20 май 2010 Русічка ка ка ))

Оставить рецензию Евангелие от Матфея

	Войдите или Зарегистрируйтесь Это позволит вам отслеживать рецензии и комментарии других людей, а так же вы сможете участвовать в розыгрыше фильмов за лучшую рецензию.
Имя
	введите код с картинки слева